- просторо
- Присл. до просторий. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
просторо
Смотреть что такое "просторо" в других словарях:
просторо — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
просторовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
просторовість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
просторово — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
просторово-часовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
просторовий — а, е. Стос. до простору (у 1, 2 знач.). •• Просторо/ва ізоля/ція с. г. додержання відстані, на якій можна вирощувати певні сільськогосподарські культури на насіння … Український тлумачний словник
свобідно — присл., заст. 1) Присл. до свобідний. 2) у знач. присудк. сл. Без почуття гніту, тривог (про душевний етап). 3) у знач. присудк. сл. Просторо, не тісно. 4) у знач. присудк. сл. Дозволено, не заборонено … Український тлумачний словник
внутріпросторовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
